Відеогра Mutant Year Zero: Road to Eden, що вийшла в 2018 році, поєднує в собі сардонічний гумор, похмурі декорації і легкий наліт гротеску в ідеальному балансі, успадкованому з оригіналу - настільної гри Mutant Year Zero. У цій тактичній RPG гравцю доведеться примірити на себе роль мутанта-сталкера, що досліджує постапокаліптичну Скандинавію, поруйновану усіма можливими лихами.
Отже, варто відразу зазначити, що сеттинг тут очевидно нагадує про STALKER - але про це дуже легко забути завдяки ідеально відпрацьованому поєднанню дослідження світу в режимі реального часу і покрокової стратегії. Режими tactical і turn-based strategy в симбіозі піднімають гру на новий рівень, а незвичайний дизайн героїв дозволяє їй виділитися серед конкурентів.
Світ в грі розділений на сполучені між собою локації, куди Ви і відправляєтеся на завдання - відшукати зниклого жителя Вашого поселення під назвою Ковчег. По дорозі Вам зустрінуться ворожі табори, руїни міст, заповнені бандитами, упирями, здичавілими собаками та іншими, ще гіршими супротивниками.
Серед розрухи можна виявити скрині зі зброєю і тайники з металобрухтом і деталями для зброї, які тут можна використовувати як своєрідну валюту. На них Ви зможете купувати нове обладнання і покращувати зброю в Ковчегу, куди можна швидко перенестися в будь-який момент, окрім як під час бою.
Такі деталі надають світу злагодженість, якої часто бракує багатьом покроковим стратегіям. У той же час це означає, що між битвами Вам доведеться наполегливо блукати в траві в пошуках металу, на який можна придбати життєво необхідні аптечки і гранати. Це час не відчувається даремно витраченим завдяки знайденим мальовничим покинутим місцям таборів, але граючи, мимоволі хочеться швидше з цим закінчити, щоб скоріше дістатися до найцікавішої тактичної частини гри.
Гра Mutant Year Zero: Road to Eden використовує звичайну бойову систему, знайому багатьом по дилогії XCOM - дві фази на пересування або дію, після пострілу хід завершується. У той же час гра по-новому дивиться на stealth, і тут це насправді впливає на ігровий процес - можна навіть сказати, є однією з найбільш вирішальних його частин. Битва починається або коли Ви самі вплутуєтеся в неї, або якщо Ви випадково потрапляєте в поле зору ворога, яке можна зменшити, рухаючись крадькома.
Це надає гравцеві можливість повернути ситуацію в свою користь, потайки досліджуючи локацію на предмет найбільш зручних для битви місць, що по-справжньому затягує - в кінці кінців, результат бою залежить саме від того, як Ви його розплануєте. Досліджуйте і обміркуйте все правильно, і противники ледь встигнуть зрозуміти, що сталося, в той час як Ви з ними розправитеся. Проявіть трошки нетерпіння, відразу киньтеся в бій - і Вас чекають гірка невдача і поразка.
При правильному підході, Mutant Year Zero: Road to Eden зовсім не складна гра, але вона вимагає від гравця терпіння, стриманості і тактики, винагороджуючи його чудовим ігровим досвідом і враженнями.
Наприклад, стрілок Дакс, розміщений на узвишші з гарним видом на околицю, може відстрілювати ворогів, що біжать до його компаньйонів, які служать своєрідною приманкою. Бормін в цей час може захиститися від ушкоджень своєю мутацією "Кам'яної шкіри", а Фарроу - прокрастися до лав ворогів і тихо вбивати їх.
Кожну здатність персонажа можна розвинути в тому чи іншому напрямку, і деякі з умінь викликають щире захоплення фантазією розробників студії The Bearded Ladies - наприклад, Дакс і Фарроу можуть відростити крила метелика і злетіти, тим самим збільшуючи лінію вогню, а завдяки здібностям Сельми супротивники немов приростають до землі.
Загальна кількість зброї і валюти для його поліпшення обмежують і змушують задуматися, на що краще витратитися. Також гравець не може взяти з собою більш ніж трьох персонажів, що теж змушує обережно планувати склад команди для кожної місії.
Найбільша напруга в грі створюється в моменти перед боєм, коли Ви обережно крадетеся по ворожій території в темряві і з вимкненим ліхтариком, визначаючи, скільки супротивників Вас чекає, до яких типів вони належать, їх рівень і траєкторії руху. Розподілити персонажів на стратегічних точках - і натиснути пробіл, починаючи бій.
Все заради того, щоб перехитрити ворога. Проаналізувати кожен можливий сценарій на етапі вивчення локації і зрозуміти, яких ворогів знищити поодинці, не перелякавши інших. Але не завжди все йде гладко: або постріл, на який Ви розраховували, пройде мимо цілі, або ворог встигне покликати на допомогу. І тут, коли тривога вже піднята, супротивники біжать до Вас, і Ви гарячково метушитеся, вишукуючи новий план - тут гра по-справжньому розкривається.
Ставки високі, особливо на високій складності. Протягом більшої частини гри здоров'я Ваших персонажів вимірюється в однозначних числах, отже усього пари прямих ударів досить, щоб впоратися з ними. Та й зброя забезпечує всього пару-трійку пострілів, перш ніж доведеться витрачати дію на те, щоб перезарядитися. Обмежені ресурси добре відображають ситуацію апокаліпсису, в той же час не дозволяючи відволікатися в битві.
Своя принада є в тому, щоб нападати на відстаючих супротивників, вбиваючи їх з безшумної зброї, наприклад, арбалета, поки вони не встигнуть покликати на допомогу або почати відбиватися. На жаль, ця стратегія, незважаючи на постійні нагадування гри, працює тільки на початку, оскільки з ворогами рівнем вище так швидко і безшумно впоратися не виходить, і в результаті Вас помічають.
За фактом, Mutant Year Zero: Road to Eden занадто часто схильна додавати ворогам стійкості, щоб підняти ставки. Типи ворогів досить різноманітні - піромани, що жбурляють коктейлі Молотова, телекінетики, роботи. Для кожного з них потрібні свої стратегії, але до середини гри більшість вже проявляються в дії, і тепер головний виклик лежить в тому, як наносити максимальну кількість збитку з доступної Вам зброї.
І потім гра закінчується. Історія, як вона є, досить задовільна, але за п'ятнадцять годин гри в звичайному режимі, всі вміння придбати не вдається, а двох додаткових персонажів ледь встигаєш використати.
Не так давно до гри вийшло DLC від компанії Funcom під назвою Seeds of Evil, як і оригінал, доступне на платформах Xbox One, PlayStation 4, Nintendo Switch і PC, дія якого відбувається після досить раптової кінцівки Road to Eden. У ньому представлена додаткова мапа і нові види ворогів, що кидають виклик тактичним умінням гравця. Крім того, тут з'являється новий персонаж, додаткова зброя і поліпшення, що відкривають нові можливості для засідок і пасток.
Крім того Seeds of Evil час від часу розміщує на мапі нових ворогів і предмети, що дозволяє збільшити інтерес від повторних проходжень. Такі нові доповнення відчуваються природним продовженням і без того багатої на цікаві деталі гри, в плані як сюжету, так і складності.
У поєднанні з дрібними багами, які часом роблять підлоги на верхніх поверхах невидимими, через що незрозуміло, куди можна, а куди не можна рухатися, раптова кінцівка надає Mutant Year Zero: Road to Eden відчуття незавершеності.
У той же час гра звертає увагу на моменти, часто ігноровані в інших стратегіях, завжди надаючи достатньо інформації для прийняття важливих рішень, а доповнення Seeds of Evil забезпечує інтерес до повторних проходжень і розвиває подальший сюжет.
Mutant Year Zero: Road to Eden змушує гравця продумувати кожну свою дію, від терплячого вивчення поля бою перед битвою і дослідження, як краще протистояти кожному типу противника до швидкого складання нової стратегії, коли все йде не за планом. На протязі усього проходження, Mutant Year Zero: Road to Eden - це напружена, затягуюча і атмосферна пригода, припиняти яку зовсім не хочеться.
- цікаві олюднені мутанти-звірі
- поєднання покрокових боїв і дослідження локацій в реальному часі
- необхідність детально продумувати тактику бою
- битви багато в чому схожі на XCOM
- присутня безліч багів
Коментарі