Сайлент Хілл - невелике містечко, де земля і повітря просякнуті найчистішим злом, яке пробирається і в душі людей. Дія кожної з попередніх ігор серії Silent Hill або з самого початку відбувалося там, або персонажі в якийсь момент за збігом жахливих обставин туди потрапляли. Silent Hill 4: The Room кидає виклик цій традиції, адже її сюжет розвивається в сусідньому Саус Ешфілді, фокусуючись здебільшого на проклятій квартирі і людині, якій не пощастило там опинитися. Це не єдине відходження від звичних рамок, яке здійснює гра - вона поєднує вид від першої і третьої особи, додавши до звичного для шанувальників survival horror ще й action / adventure. В результаті виходить дивний, неідеальний гібрид, який при всьому тому справляє давляче, страшне враження, життєво важливе для будь-якої гри Silent Hill.
Silent Hill 4: The Room розробила Team Silent (Konami Computer Entertainment Tokyo) для платформ PlayStation 2, Xbox і Microsoft Windows. Гра створювалася одночасно з Silent Hill 3, що стало першою для Konami спробою паралельної розробки. Слід зазначити, що порт гри для PC сильно поступається своїм аналогам як за якістю графіки, так і в зручності управління. Гра куди краще пристосована для консолей, і повністю передати контроль клавіатурі і миші розробники так і не змогли, в результаті чого часом програвати від одного пропущеного удару особливо прикро.
Сюжетно Silent Hill 4: The Room ніяк не пов'язана з попередніми іграми серії, однак парочка персонажів, тільки згаданих в попередніх частинах, тут розкриті куди краще, а один так і взагалі грає ключову роль. Сама історія дуже неоднозначна - з одного боку, вона переповнена цікавими знахідками, грамотно використовує навіть найпобутовіші страхи людей, але в той же час помітно не дотягує до геніальності перших трьох частин. У витоках гри лежить ідея розробників використовувати кімнату - безпечну, звичну частину Вашого світу і зробити її основним джерелом небезпеки.
Нещасного героя Silent Hill 4: The Room звуть Генрі Таунсенд, і він цілком задоволений своїм повсякденним життям в Саус Ешфілді, поки звичний йому світ не починати розвалюватися, оголюючи огидний і небезпечний виворіт. Одного разу вночі його починають переслідувати сильні кошмари і постійний головний біль. Його телефон не працює, сусіди не чують його криків, вікна неможливо відкрити, а на двері, затягнутою щільною мережею ланцюгів, надряпана записка від загадкового Уолтера із закликом не виходити.
Досліджуючи свою маленьку квартирку, яка тепер більше схожа на в'язницю, в спробах впоратися з відчаєм і здивуванням, він помічає дивну діру в стіні своєї ванній, і між смертю і незрозумілим ходом вибирає друге. Зібравши всю хоробрість він повзе по лазу в надії вибратися з ув'язнення, але замість цього ступає на складний шлях до того, щоб дізнатися, що стоїть за похмурим минулим його квартири - кімнати 302, як і справжню особистість Уолтера, відповідального за його лихо.
Silent Hill 4 поєднує в собі два ігрових режими - від першої особи Ви будете пересуватися по квартирі Генрі, а від третього вивчати альтернативні світи, які він відвідає, рухаючись через портали. Від першої особи Ви можете оглядати що завгодно, а якщо до чогось потрібно придивитися ближче або доторкнутися, на екрані з'явиться іконка з оком, після чого слід натиснути кнопку. Варто дотримуватися обережності, тому що з деякими ділянками кімнати можна взаємодіяти по-різному - наприклад, виглянути у вікно і помилуватися краєвидом Саус Ешфілда або спробувати його відкрити. Наблизившись до затягнутої ланцюгами двері можна посмикати ручку, подивитися під неї в пошуках записок або виглянути у вічко. Таким чином, якщо не звернути уваги, можна легко пропустити певні взаємодії, а значить доведеться поекспериментувати з різними перспективами. Це може дратувати, особливо коли в марних спробах нарешті глянути в вічко Ви по десятому колу читаєте записку.
Кімната під час проходження поступово змінюється, і стежити за цим цікаво, інтригуюче і страшно. Кімната 302 сама по собі є своєрідною живою, мінливою істотою, спостереження за якою є важливою частиною ігрового процесу. Вид від першої особи викликає виразне відчуття давлячих стін і клаустрофобії, з самого початку посилюючи атмосферу. В ході гри, в залежності від Вашого вибору, кімната і сама може стати небезпечною, отже повертатися туди доведеться з обережністю. Принаймні тут можна зберегтися - точніше, тільки тут, адже в кімнаті знаходиться єдине на всю гру місце для збережень.
Більш звичні сцени від третьої особи розгортаються в різних альтернативних, схожих на сни, світах, в які Ви потрапляєте через портали Кімнати 302. Вам належить побувати в метро, лісовому святилищі культу, лікарні і багатьох інших локаціях, де Ви знайдете чимало різних видів зброї, аптечок, ключів та інших корисних предметів. Але не варто захоплюватися - швидко можна помітити, що число речей, які можна носити з собою, обмежене. Гра мляво виправдовує це тим, що не варто перевантажувати себе в іншому вимірі, але в результаті Ви просто витрачаєте час на те, щоб підняти предмет, знайти портал в кімнату, вибрати найпотрібніше і відправитися назад.
Крім того, речі одного типу зараховуються як різні - два однакових цілющих напою займуть два місця в інвентарі, пістолет з двома кулями - цілих три, один для самої зброї, ще два для кожного десятка куль. В результаті протягом всієї гри Ви тягаєте туди-сюди ключі, предмети для головоломок і аптечки, і незабаром це перетворюється на нудне і складне завданням. Кидати речі теж не можна, отже якщо Ви знаходите щось потрібне, позбутися від менш цінних предметів не вийде. З урахуванням того, що в попередніх іграх Silent Hill носити з собою предмети було набагато простіше, така зміна змушує згадати дратівливо обмежений інвентар персонажів серії-конкурента Resident Evil.
Дослідити світи не так просто - Silent Hill 4 сповнений моторошними на вигляд ворогами, які на кожному кроці намагаються зіпсувати всі Ваші плани. На відміну від попередніх частин, де битви перебували далеко не на першому місці, Silent Hill 4 щедро підкидає супротивників, змушуючи Вас постійно вступати в бої. Звичайно, можна спробувати уникати їх, але робити це дуже важко, адже вузькі коридори, натовпи ворогів і агресивний штучний інтелект роблять такі спроби чи не більш небезпечними, ніж чесне пробивання своєї дороги за допомогою сталевої труби або пістолета. У більш пізніх частинах гри у Вас з'явиться супутниця Ейлін, яку потрібно буде захищати, і цим Silent Hill 4 заганяє Вас в кут - якщо спробувати врятуватися від бою, тікаючи, вона може відстати і швидко загинути.
При цьому Ваші бойові вміння рудиментарні. Перед Вами відкривається вибір зі зброї ближнього бою, здебільшого представленого ключками для гольфу, або ж крихітного арсеналу вогнепальної зброї. Після переходу в бойовий режим Вам потрібно буде натиснути кнопку для удару чи пострілу по найближчому противнику, на якому Генрі автоматично зафіксується. Після перемоги над ворогом Вам краще потоптатися по ньому, щоб переконатися в його загибелі.
Деякі противники в грі насправді представляють собою потривожених привидів, яким для нанесення шкоди навіть не обов'язково Вас атакувати. Про їх появу можна здогадатися по статичному шуму, чимось схожим на шум радіо з попередніх ігор, і екрану, який стає червоним і зернистим. Якщо при цьому просто стояти, нічого не роблячи, то здоров'я Генрі почне падати, а сам він схопиться за скроні. До того ж привидів не можна вбити без спеціального предмета, так що здебільшого Вам належить їх уникати.
На нормальній складності проходження гри займе лише близько 10-15 годин, незважаючи на всі натовпи ворогів і постійне тягання предметів туди-сюди. Ви отримаєте одну з можливих чотирьох кінцівок - результат залежить від стану вашої квартири до кінця гри, і долі вашої супутниці. При повторному проходженні Вам стане доступна альтернативна зброя і нові костюми для головного героя, але їх не дуже багато.
Ігри в жанрі survival horror не схильні відмовляти собі в графічних деталях і Silent Hill не є винятком. Найбільш вражаюче гра виглядає в кривавому, іржавому і похмурому оточенні, на зразок водяної в'язниці, або метро, де стіни місцями покриті живою, рухомою плоттю. Кілька локацій використовують знаменитий туман Сайлент Хілла, але це виглядає скоріше відсиланням до попередніх частин. До кутів огляду від третьої особи звикнути відразу не вийде, адже часто вони незручні і не приносять користі - наприклад, коли камера направлена на Вас, а не на коридор, по якому Ви пробираєтеся.
Особи персонажів вельми детально опрацьовані, хоча їх рухи часто скуті, а анімації могли бути і кращими. Дуже добре виглядають спецефекти в самій Кімнаті 302, від спотвореної фарби в формі обличчя, до ридаючого скупчення демонічних дітей на стіні або примари, що вибирається з темного порталу. Візуально гра залишається вірною класичній формулі Silent Hill, приголомшуючи гравця тривожною атмосферою.
Звукові ефекти дуже важливі для ігор в жанрі жахів і в Silent Hill 4 вони здебільшого не розчаровують. Кожен монстр по-різному виє, крокує і навіть гине, в той час як фонових звуків теж вистачає - капає вода, рвучко шумить вітер, предмет падає на землю. Акторська гра озвучування тримається на постійно високому рівні і звучить цілком реалістично і природно. Сам Генрі, втім, часто говорить занадто спокійно, враховуючи, що з ним відбувається.
Музика в грі чудова, як і можна було очікувати від Акіри Ямаоки (Akira Yamaoka), нехай навіть звучить вона нечасто. Останнє виглядає цілком природно для гри, яка прагне обережно і ненав'язливо створити настрій через звуки навколишнього світу, а не саундтрек.
Silent Hill 4: The Room являє собою цікавий сіквел, який намагається оновити геймплей і сеттинг, але при цьому залишитися вірним звичній теми психологічного трилера, яка завжди виділяла Silent Hill на тлі інших франшиз. Хоча не всі зміни пішли грі на користь, похмура, чіпляюча розповідь дозволяє Silent Hill 4: The Room зайняти своє місце в знаменитій серії.
- чудова музика
- хороша графіка
- кімната, яка постійно тримає гравця в напрузі
- поганий порт на PC
- незручні кути огляду
- обмежений інвентар
Коментарі