Спочатку, оригінальний Minecraft був створений всього однією людиною - талановитим шведським програмістом Маркусом Перссоном. Інші ж гри, які стосуються цієї франшизі, були зроблені вже іншими людьми. У них були закладені ідеї, які Маркус вважав неправильними. Можливо, саме тому він пізніше і пішов з компанії.
Так, а що ж можна сказати про спін-оффи Minecraft? Вони є. Як згадувалося вище, їх дійсно небагато. Можна згадати про два сезони епізодичного Minecraft Story Mode від Telltale Games, Minecraft Earth (гра з доповненою реальністю для мобілок, по типу Pokemon GO, з можливістю будівництва), ну і звичайно, предмет даного огляду - Minecraft Dungeons. І що перший був не дуже успішним (за статистикою, з усіх гравців, що купили перший сезон, пройшло його до кінця тільки близько 30%), що другий не став сильно популярним, хоч і був з непоганою ідеєю, так і третій вийшов, на подив, досить безликим. Але про все по порядку.
Minecraft Dungeons - гра в жанрі Dungeon Crawler, розроблена спільно студіями Mojang і Double Eleven під видавництвом Xbox Game StudiosPlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch і PC. Гра використовує популярний нині движок Unreal Engine 4.
Сюжет гри вміщується в одне невелике речення: "Група героїв рятує світ від такого собі "Архізлочинця", який тероризує його після знаходження потужного артефакту". І це дійсно все. Тут немає ні прописаних героїв, ні особливої мотивації лиходія. Сюжет тут потрібен швидше для пояснення дій головних героїв. Він і подається тут невеликим озвученим описом перед рівнем на манеру "Злодій викрав жителів. Ваше завдання їх врятувати". Ніяких кат - сцен, крім початкової і фінальної, ніякої діалогової системи між NPC (яких тут взагалі практично немає). Деякі можуть подумати: якщо сюжет тут для галочки, так може вся увага сконцентрована на захоплюючому геймплеї?
На жаль, це не так. Геймплей Minecraft Dungeons самий стандартний для ігор такого жанру (а місцями навіть урізаний). Ходимо по рівнях, знищуємо монстрів, просуваємося до фінішу. Монстри перекочували з оригінальної гри. Кріпери, зомбі, скелети, павуки - всі будуть знайомі фанатам кубічної пісочниці. Хоча і не обійшлося без нових представників місцевої фауни. Наприклад, големи червоного каменю, які люблять кидати міни, або лицарі зі щитами. Є деякі "елітні" моби, які являють собою трохи посилені версії звичайних монстрів, і з них може випасти якась річ, яка, частіше за все, не буде корисна для гравця.
Про босів теж багато чого не скажеш. Вони теж тут є, валяться по одній і тій же тактиці (відстрибуй, вичікуй момент, бий, або обстрілюй з лука). Їх небагато, складності не викликають, навіть на хардкорі.
Оборонятися від натовпів недругів доведеться стандартної екіпіровкою, тут і велосипед винаходити не треба. Мечі, луки зі стрілами, броня. Речі можна прокачувати. За розправи над монстрами гравець отримує досвід, який йде на підвищення рівня. За кожен новий рівень дають бал, який і йде на прокачку екіпіровки. Можна підвищити захисні властивості броні, збільшити шкоду від зброї, підвищити шанс критичного удару. Ще в арсеналі персонажа присутні три слоти під артефакти, які дають додаткові бонуси, як, наприклад, вибухова стріла, хвиля, і так далі. Ну і ще на поясі залишилися зілля здоров'я і карта рівня.
На кожне проходження рівня гравцеві дається три умовних життя. Чому умовних? Тому що, якщо Ви загинете, витративши всі три спроби, то Вас просто відкине трохи назад і тут же воскресить. А якщо Ви ще й граєте не один (всього можна грати в компанії до чотирьох осіб), то будь-який гравець може просто воскресити іншого, що займає лише пару секунд. Після смерті персонаж не втрачає ні досвіду, ні луту. І навіть вороги не відновлюються.
Що трохи порадувало, так це візуальна різноманітність рівнів. Тут Вам і ліси кріперів, і шахти, і стародавні храми, наповнені різними пастками, і це тільки те, що першим спало на думку. У грі присутня випадкова генерація рівнів, але високої реіграбельності тут особливо немає. Самі ж рівні досить лінійні, майже немає стежок куди можна повернути. А ті, що є, просто ведуть до додаткових скринь. На будь-якому рівні складності вороги не викликають проблем. І можна навіть не користуватися картою - на екрані завжди є стрілка, яка показує куди треба йти. Тобто, проходити рівні повторно, мотивації навіть майже й немає. Вибивати сильніший лут на високому рівні складності? Так, а сенс? При належній вправності, навіть найскладніший рівень можна пробігти без особливого напруження. Задоволення це не принесе, а позіхати почнете вже через п'ять хвилин.
А що дійсно розчарувало - ніяка інтерактивність рівнів. Ось візуально це начебто все той же Minecraft. Ось тільки шкода, що це дійсно тільки візуально. В оригінальній пісочниці можна зламати кожен кубик світу. Тут же навіть звичайні предмети, типу ящиків, повністю статичні і з ними ніяк не можна взаємодіяти. Винятком можна назвати тільки зелені коробки, з яких випадають смарагди (і то їх мало), так пару скринь з лутом на краях рівнів.
А примітивність гри просто вражає. Серйозно, інше слово підібрати складно. Як вже згадувалося вище, вороги валятися на раз-два, різноманітності недругів майже немає. Ніяких квестів, які можна було б взяти у звичайних NPC. У таборі, звідки ми вибираємо рівень, є тільки два чоловічка, окрім головного героя, але ті виконують лише функцію торговців. При чому товар у них - це скриня, з якого випадає випадковий елемент екіпіровки. Така собі система лутбоксов. Хоч не за реальні гроші, і на тому спасибі.
Проходиться кожен рівень за півгодини максимум, за умови повного дослідження рівня. Гра коротка, повністю її подужати можна за 4-5 годин неквапливої гри. І навіть за цей час вона викличе більше нудьгу, ніж радість.
У Minecraft Dungeons був дійсно великий потенціал. При бажанні, можна було побудувати таку собі Diablo в кубічному світі, з системою квестів, класами. Могло вийти така багатогодинна пригода, подана в новому для всесвіту стилі, з цікавою історією. Адже навіть оригінал, багато в чому, не тільки про будівництво. У пошуках ресурсів включається режим дослідження світу, зачистка шахт. І все це у величезному світі, наповненому селами, жителями, монстрами, островами, печерами. Здавалося б, прикрути до цього усе вищеназване, напиши та реалізуй цікаву історію, і подай під іншим кутом, і ось він - Minecraft Dungeons мрії. На ділі ж, вийшла просто нудна, безлика гра, в яку навіть фанати оригіналу навряд будуть грати із захопленням.
- широкий асортимент екіпіровки
- візуальне різноманітність рівнів
- непогана модель освітлення, що надає шарм деяким рівням, особливо в нічний час
- деградація, в порівнянні з оригіналом, практично у всіх аспектах
- безликість, примітивність, нудність самої гри
- сюжет, якого практично і немає
Коментарі