Metro: Last Light, або ж Метро: Промінь надії, - це відеогра в жанрі FPS з елементами horror і stealth. Last Light є сиквелом до першої частини серії Metro, Metro 2033. Гра створювалася українськими розробниками 4A Games і була видана німецькою кампанією Deep Silver для платформ Microsoft Windows, PlayStation 3 і Xbox 360 навесні 2013 року. У вересні того ж року гра з'явилася також на macOS, а в листопаді її перенесли і на платформу Linux. Прислухавшись до критики з приводу першої частини, в Last Light розробники поліпшили деякі елементи геймплею, зокрема механіку кастомізації зброї.
У 2014 році, через 3 роки після дати виходу оригінальної відеоігри, з'явилася оновлена версія Metro: Last Light Redux, яка вийшла на Microsoft Windows, PS4 і Xbox One. В Metro Redux були перенесені всі DLC і зроблені суттєві графічні поліпшення. У 2020 році Metro: Last Light Redux з'явилася на платформах Nintendo Switch і Stadia.
Last Light, створений колективом з вісімдесяти чоловік, є безпосереднім сиквелом до відеогри 2010 року. Творець серії Metro, письменник Дмитро Глуховський, написав сценарій і більшу частину діалогів для сиквела. Для Last Light планувалася розробка кількох онлайн-режимів, але в підсумку їх скасували, адже розробники вирішили сконцентруватися на основному ігровому процесі, який, за їхніми заявами, "обов'язково викличе ностальгію у любителів Half-Life 2".
Щоб побачити все, що для Вас приготували розробники Metro: Last Light, Вам знадобиться багато часу і ще більше терпіння. У цій відеогрі про постапокаліптичне майбутнє занадто багато експозиції, яка іноді починає втомлювати. Але при цьому, незабаром Metro: Last Light перетворюється у щось більше, ніж звичайний shooter. Чим більше часу Ви проводите за вивченням цього світу, підслуховуванням розмов і читанням записок, тим більше Ви починаєте цінувати той всесвіт, який створили 4A Games. Metro: Last Light - це цікавий FPS, який винагороджує вдумливих і уважних гравців.
Проходження Metro: Last Light вимагає особливого терпіння. Такого, яке готове пробачити злегка незграбний геймплей, неякісний ШІ і історію, яка починається досить захоплююче, але закінчується незадовільно. Але, як не дивно, навіть з урахуванням всіх цих недоліків, Metro: Last Light не можна назвати поганою грою. Незважаючи на цілий ряд проблем, в нову гру від 4A Games все ще варто пограти.
Metro: Last Light був натхненний романами російського письменника Дмитра Глуховського. Серія ігор заснована на всесвіті Metro, початок якого було покладено в 2005 році з виходом роману під назвою "Метро 2033". Крім трьох основних романів, у всесвіт також входять різні книги і повісті, що написані письменниками з різних країн і які охоплюють не тільки історії головних персонажів серії, але і розповідають свої власні сюжети.
Нова гра не базується на наступній книзі Глуховського в циклі романів Метро, "Метро 2034", а є прямим продовженням Metro 2033 2010 року і розповідає про події, що послідували за вибухом, який знищив майже всю популяцію чорних. Metro: Last Light розповідає про цю подію, що змінила світ, за допомогою приголомшливого вступного ролика, який ілюструє бомбардування Москви, а потім і ракетний залп з боку Росії, метою якого була лише помста за зруйновану столицю. Коли Ви почнете гру по-справжньому, то зрозумієте, що з того фатального дня пройшли десятиліття. Намагаючись вижити, люди збираються в темних і дуже небезпечних тунелях метро, що проходять під пустельною, заповненою радіацією Москвою.
Ви граєте за одного такого вижившого, рейнджера на ім'я Артем - героя попередньої гри серії, Metro 2033. У Last Light Артем повертається, щоб скоїти чергову відважну подорож. Він і його група виживших, більшість з яких є простими цивільними, все частіше виявляються втягнутими в конфронтації з іншими угрупованнями, які проживають в метро. Ситуація стає ще більш небезпечною через мутованих істот, що мешкають як всередині тунелів, так і на поверхні. Світ Last Light небезпечний і похмурий; смерть може очікувати Вас буквально за кожним кутом. В оповіданні велику роль відіграє і політична ситуація цього всесвіту - ті фракції, яким вдалося вижити після ядерного вибуху - активно борються одне з одним, намагаючись дістати найкращі ресурси і найбезпечнішу територію. Це робить історію ще цікавіше.
Сюжет Last Light повністю лінійний, і гра відмінно справляється з тим, щоб забезпечити контекст для всіх Ваших місій, і робить все можливе, щоб бути чимось більшим, ніж просто черговий шутер. Гра чергує місії, що до країв наповнені екшном, із завданнями з більш повільним темпом, які зажадають від Вас не стільки швидких рефлексів, скільки вдумливості і уважності. Саме другий вид місій роблять Last Light воістину цікавою відеогрою, адже саме під час цих ігрових епізодів, Ви зможете відчути всю ту увагу до деталей, яку 4A Games вклали в цю похмуру пригоду. Тон і атмосфера гри доповнюють ігровий процес, змушуючи Вас забути про часті завантажувальні екрани і погані діалоги.
Дослідження різних форпостів і поселень світу Last Light дуже захоплююче, адже, розглядаючи написи на стінах і читаючи різні записки, Ви можете явно собі уявити майбутнє людства в цьому постапокаліптичному кошмарі. Деякі локації настільки деталізовані і добре опрацьовані, що Ви ніби переноситесь в це вигадане місце. Все промислове виробництво було знищено, великомасштабне сільське господарство стало неможливим; люди знаходять нове застосування тим предмета цивілізації, що досі існують. Практично все, до чого Ви можете доторкнутися - будь то стара фотографія, що зображує яскравий довоєнний світ, тонка куля, що стала тепер чимось на зразок валюти - у всесвіті Metro вважається безцінним. Безцінними також вважаються такі звичайні речі, як електрика, чиста вода і придатне для життя повітря. Останнє, до речі, вважається особливо важливим, зокрема і для ігрового процесу Last Light. Вам доведеться постійно маніпулювати протигазами і фільтрами, щоб очистити навколишній простір від насиченого ізотопами кисню.
Але в відеогрі Last Light Ви будете займатися не тільки розгляданням локацій. Побільше про ігровий світ можна дізнатися і через діалоги. І хоча Артем - це типовий мовчазний протагоніст, всім оточуючим Вас персонажам завжди є, що сказати, навіть якщо розмовляють вони не безпосередньо з Вами. Можна витратити цілу купу часу, вслухаючись в ці розмови і намагаючись побудувати хронологічний ланцюжок обговорюваних подій. За допомогою розповідей NPC Ви зможете перейнятися важким становищем жителів тунелів, які щодня проводять в боротьбі за наступний день. А якщо захочете поглянути на те, що відбувається з точки зору Артема, Ви можете заглянути в його щоденник, де він описує події, що відбуваються в грі. Щоденник головного героя - досить цікава річ, до того ж, це один з небагатьох способів, який допомагає Вам зрозуміти його позицію в цій історії і його переживання з приводу поточного стану справ. За всю гру Ви не почуєте ні єдиної фрази Артема - розмовляє головний герой лише під час завантажувальних екранів, де він швидко переказує події, що відбулися в минулому розділі, і пояснює, що ж буде відбуватися далі.
Легко помітити слабкі сторони сюжету Last Light. Гра починається добре, і в історію Артема швидко втягуєшся, переймаєшся його бідами і нещастями - не буду уточнювати, якими саме, щоб уникнути спойлерів - дійсно співпереживаєш. Але до кінця сюжету все дуже сильно заплутується. Роблячи більший фокус на поселеннях виживших і історіях окремих персонажів, Last Light перетворюється в нудну гру з надприродними елементами. Це і вполовину не так захоплююче, як розповідь, що заснована на постапокаліптичному майбутньому. До останньої третини гри, мені хотілося дізнатися побільше про протистояння комуністів і нацистів (так, обидві фракції пережили апокаліпсис і ведуть активну діяльність), ніж про будь-яких потойбічних сутностей. Last Light ігнорує дійсно цікаві теми, фокусуючись на тому, що не викликає майже ніякого інтересу. Особисто мене більше цікавила політична ситуація цього світу, а не проблеми з якимись незрозумілими істотами.
У Last Light смерть буде супроводжувати Вас повсюди. 4A Games розкидали трупи - як тварин, так і людей, по всіх локаціях гри. Крім того, що трупи належать різним видам, вони ще й знаходяться в різних стадіях розкладання. І якщо спочатку така велика кількість мертвих тіл може шокувати, поступово Ви до цього звикаєте. Смерть перестає здаватися жахливою трагедією, і стає просто похмурою неминучістю. Last Light - це гра в жанрі horror, але атмосфера тут скоріше не страшна, а сумна.
На поверхні справи йдуть не набагато краще. Зруйнована Москва виглядає похмуро, але красиво. Люті вітри, зливи і калюжі зеленої, незрозумілої рідини під ногами дуже скоро почнуть Вас пригнічувати. Здається, що людям тут не місце - так воно і було задумано.
Єдині місця, де люди ще здатні вести більш-менш спокійний спосіб життя, - це станції метро. Кожна з них являє собою напівавтономну місто-державу. Саме тут 4A Games задіяли всі свої творчі таланти. Кожна станція виглядає просто приголомшливо, але по суті це галереї, а натовпи людей, розташованих там, - це виставки, які Ви, проходячи рівень за рівнем, по черзі переглядаєте. Літній чоловік показує театр тіней, але діти, які спостерігають за виставою, не впізнають тварин, що їм описують, адже всі вони загинули під час апокаліпсису. Солдат задумливо перебирає струни на гітарі, а пара мирних жителів кумедно сперечається з суворими охоронцями. Дівчата весело танцюють, а по доках нишпорять молоді хулігани, намагаючись знайти, кого б їм пограбувати. Не все озвучування в грі хороше - деякі персонажі, особливо діти, звучать просто жахливо - але ці невеликі сцени з життя щирі і зворушливі. Світом Last Light неможливо не перейнятися.
Ігровий процес Last Light досить динамічний, хоча все-таки не настільки захоплюючий, як ігровий світ. Гра не є shooter-ом в традиційному сенсі, тут набагато більше stealth елементів. Тут ігрові епізоди зі швидкою дією змінюються довгими місіями, де Вам потрібно буде вести себе якомога тихіше і ні в якому разі не потрапляти на очі ворогові. Такі дрібниці, як ходьба в напівприсядь, відкручування лампочок або гасіння масляних ламп, можуть викликати у Ваших ворогів замішання, а Вам - забезпечити виживання. Хоча, на жаль, ворожий ШІ Last Light досить передбачуваний, і тому стелс тут не такий напружений, як хотілося б.
Дійсно, щоб успішно пройти більшість стелс-епізодів, Вам не доведеться особливо роздумувати над своєю стратегією. Лише в кінці кампанії ігровий процес здатний викликати у Вас хоч які-небудь складності. Перехитрити, обійти з флангу і нанести удар ворогові в спину - або вдарити по голові - дуже легко. Хоча, немає особливого сенсу дозволяти ворогам "жити" і Ви будете просуватися далі набагато спокійніше, знаючи, що з Вашими супротивниками покінчено назавжди. Коли вороги збираються разом і розмовляють, Вам зазвичай доводиться чекати, доки вони або розійдуться, або де-небудь зупиняться. Якщо ж Ви людина нетерпляча, то Ви майже завжди зможете знайти спосіб їх обійти. Звичайно, якщо Ви - любитель екшену, то Ви можете просто відкрити вогонь по Вашим супротивникам. Просто будьте готові до того, що Вам почнуть давати відсіч. Якщо ворог встигне попередити про Вас своїх товаришів, важкоозброєні солдати почнуть обшукувати територію, намагаючись Вас виявити. Щоб вижити в цих перестрілках, Вам доведеться використовувати всю вогневу міць, що у Вас є. Зате, якщо зумієте вижити, то зможете "полутати" Ваших ворогів, забравши з їх трупів боєприпаси, гвинтівки і саморобні бомби.
З іншого боку, в Last Light є цілий ряд ворогів-мутантів, яких Ви не зможете обдурити за допомогою методики прихованого проходження. Тут якраз і знадобиться весь Ваш арсенал вогнепальної зброї. Але, на жаль, ці ігрові епізоди не тільки є найбільш інтенсивними і динамічними, але також і найбільше розчаровують. Коли прийде час битися з мутантами, Ви виберетеся з сирих, темних тунелів і печер на поверхню. Туманні і залиті блідим сонячним світлом локації, насправді, прекрасні. Москва - неймовірно деталізована і дуже красива - є головною родзинкою Last Light. Але ось боротьба з мерзенними мутантами, які будуть переслідувати Вас по пустельних пейзажах столиці, залишає бажати кращого. Ці битви варіюються від захоплюючих до цікавих і до просто повністю жахливих. Якщо ШІ людських ворогів занадто слабкий, то ШІ мутантів занадто агресивний. Звичайно, подібну поведінку легко пояснити лором гри і битви в Last Light дійсно викликають в Вас відчуття страху. Але цей не той страх, який присутній в іграх жанру survival horror, тут Ви просто відчуваєте паніку від усвідомлення того, що проти незбалансованого, зухвалого ШІ у Вас немає майже ніяких шансів.
Проте, запозичуючи механіки з минулої гри, Last Light все-таки робить ці виснажливі битви простішими. Ви можете витрачати патрони на покупку зброї, вибухівки або іншого різноманітного спорядження, або ж покращувати вже наявну у Вас зброю за допомогою безлічі пристосувань. На жаль, ця зручна система використовується рідко, і деякі гравці напевно пройдуть всю гру, жодного разу не відвідавши торговця. Але все-таки здорово, що вона хоча б є. Так само як я не очікувала від цієї гри глибокого сюжету, детально опрацьованих персонажів і цікавого сетинґу, подібна продумана система - велика рідкість для всіх сучасних FPS.
Граючи на PlayStation 3, я зіткнулася з рядом досить розчаровуючих технічних проблем, ігнорувати які просто неможливо. Деякі проблеми, такі як розрив екрану і випадкове розмиття текстур, зустрічаються досить часто в багатьох іграх. Але є в Last Light і більш "екзотичні" баги. Кілька разів гра блокувала мою консоль, змушуючи повністю перезавантажувати приставку. Таке сталося і під час фіналу, що було особливо прикро, адже мені довелося перепроходити величезний шматок гри з самого початку. Також гра постійно автозберігається і це може викликати падіння частоти кадрів. На одному рівні я зіткнулася з багом, який дозволив мені пройти більшу частину глави, ні разу не вступаючи в бій з супротивниками. Вороги просто стояли і дивилися на мене, не намагаючись ніяк мені протистояти. Навіть перезагрузивши гру, мені не вдалося позбутися від цього ґлітча.
При проходженні Last Light на Xbox 360 проблеми із завантаженням текстур стали очевидні відразу, хоча в усьому іншому гра працювала більш-менш нормально. Навіть не було помітно розривів екрану. Але іноді гра все-таки зависала і викликала збої.
Metro: Last Light - це дуже незвичайна відеогра в жанрі FPS з унікальним сетинґом і історією. Графіка і оточення Last Light - найсильніші сторони гри. Ігровий процес теж досить цікавий, хоча остання третина десятигодинної кампанії слабкіша в порівнянні з рештою грою. Якщо Ви шукаєте захоплюючий шутер від першої особи, то обов'язково дайте Last Light шанс. Звичайно, це далеко не така чудова гра, як, наприклад, той же BioShock, але тут все ще вистачає цікавих моментів і оригінальних ігрових механік. Просто будьте готові зіткнутися з досить незграбно реалізованим ШІ і часом розчаровуючими технічними помилками.
- похмура, сумна атмосфера
- цікавий і незвичайний сетинґ, який дуже цікаво досліджувати
- красиві і оригінальні локації
- ШІ дуже непостійний
- часто бувають баги
Коментарі