Своєю славою Darkest Dungeon зобов'язана незалежній канадській команді з Red Hook Studios, яка вирішила створити унікальне roguelike-дітище, яке точно не дасть Вам продихнути. Видавцем виступила компанія Merge Games. Суть усіх ігор жанру roguelike у рандомному підборі рівнів, стратегічній покроковій тактиці та неживучості персонажів (в разі смерті всіх героїв, доведеться починати все заново). І правда складно, але що ще, як не "рогалик", зможе так полоскотати нерви. Дата виходу готичного "Темного підземелля" припадає на січень 2016 року тільки для macOS і PC, і лише трохи пізніше гра з'явилася на платформах Linux, PS4 і PlayStation Vita У 2017 гру портували на iOS, і тільки у 2018 вона вийшла для Xbox One і Nintendo Switch, хоча, як на мене, ця іграшка просто ідеальна для Nintendo і PlayStation 4.
Сюжет у гри не хитромудрий, але дуже цікаво обіграний в силу своєї специфіки. Один з Ваших найближчих родичів, проживаючи собі тихенько в великому маєтку, вирішив погратися з темними силами. І ця його необачність не тільки напустила жаху на весь світ, а й випустила монстрів з інших світів, з якими Вам належить битися. Решта подробиць сюжету буде розкриватися у міру проходження відеоігри, тому залишу Вас без спойлерів.
Почну огляд, мабуть, з самого нудного, але необхідного - механіки гри, і що взагалі вона з себе представляє. Вже за назвою стає ясно, що перед нами справжнісінька покрокова тактика, яка, як на мене, дуже схожа на XCOM 2, яка вийшла в тому ж 2016 році. У Вашому розпорядженні є база (той самий маєток), з якої Ви відправляєте партії своїх героїв на завдання. Успішно їх виконавши, отримуєте цікаві плюшки. Мене трохи здивувало те, що деякі інтернет-ресурси зараховують Darkest Dungeon до рольових ігор. Можливо, це через наявність класів мандрівників, але в XCOM вони теж є, при цьому це теж чистісінька покрокова tactical-RPG.
У "Темного підземелля" є свої особливості, які підкорюють кожного, хто тільки починає в нього грати. Наприклад, не можна не згадати про двовимірність. Ви будете бігати не у відкритому світі, а йти вперед по картинці в очікуванні, що ж буде там, за горизонтом (у нашому випадку за правою стороною екрана монітора). А за горизонтом будуть все нові й нові кімнати, в яких Вам періодично будуть траплятися цікаві монстри, пастки та предмети для взаємодії. Перш, ніж пограти, мені не особливо подобалося, що і бій буде двомірним, але виявилося, що це круте рішення, яке ніяк не вплинуло на підсумкову якість іграшки. Чого тільки варті написи під час бою "Чудовисько впало, і зажевріла надія".
У партію можна брати лише 4-х персонажів, можна менше, якщо в Вас прокинувся мазохіст, головне - не більше. Залежно від того, як будуть розташовані герої в партії, вони будуть або калічити супротивників, або підліковувати союзників, або накладати різні неприємні ефекти на монстрів. Завдяки такій продуманості, навіть ті, хто нічого не тямить в покроковій тактиці, швидко розберуться, що до чого. У Вас буде чітка кількість класів, і у кожного з них будуть свої фішки.
Здібностей дуже багато, але обрати можна лише 4 для кожного однопартійця. Залежно від вибору (якщо чесно, будете орієнтуватися просто на свої переваги), гра вже сама запропонує Вам, куди поставити героя в партії. Так, це дійсно круто допомагає, але тямущому гравцеві навіть без підказок буде зрозуміло, куди кого поставити. Наприклад, танка краще ставити на перше місце, оскільки він здатний довго брати на себе навіть найсильніші удари, а в кінець підтримку, яка буде і на ворогів ефекти накладати, і друзів підліковувати.
Розібравшись з механікою, розумієш, що найкрутіше в "Темному підземеллі" - складність і продумана до дрібниць атмосфера. Якщо в деяких іграх можна забити на динаміку бою і повністю зануритися в сюжетну історію, то тут Вам навіть не запропонують обрати складність гри. Ви зможете налаштувати тільки деякі моменти, які суттєво полегшать гру, наприклад, прибрати з поля бою трупи. Річ у тому, що, якщо Ви будете прибирати монстрів, що стоять попереду своєї партії, після них будуть залишатися трупи. А на це теж потрібно буде витрачати час і сили, інакше моби, що стоять позаду мертвих, не будуть рухатися ближче до Вас. Так що новачкам раджу все ж поставити галочку навпроти миттєвого прибирання тіл (мені особисто так було зручніше).
Розробники спеціально зробили так, що Вам буде складно грати в Darkest Dungeon, але саме це і буде приносити Вам задоволення. Навіть якщо Вас не можна назвати любителем складних хардкор-іграшок, ця гра все одно зможе Вас порадувати. Наприклад, дуже навіть весело ближче до кінця втратити всю свою команду, яку довгий час пестив і плекав. Не бійтеся, це не так страшно, як здається на перший погляд.
Річ у тім, що навіть втративши одного героя, до Вас будуть підвозити інших диваків, які будуть поспішати зайняти місце померлого. Зловживати цим не варто, бо їх у Вас небагато, але й не доведеться заново проходити гру. Та й, по правді кажучи, шкода втрачати будь-якого з героїв. Їх можна перейменовувати і повністю персоналізувати під себе, тому шкода, наприклад, втрачати не просто якогось Містика, а справжнісінького Гендальфа, який навіть не встигає сказати: "Тікайте, дурні". Після смерті тіла героїв доставляють на їх власне геройське кладовище. Маленький спойлер: не списуйте їх повністю з рахунків, вони ще нагадають про себе. Максимальна кількість героїв, які можуть до Вас приєднатися - 25 осіб.
За проходження квестів Ви будете отримувати не тільки багато монет, але і різні цікавинки: екіпіровку, предмети інтер'єру і купу інших дрібничок. Вони призначені не для примірки Вашими героями, а для поліпшення бази. Наприклад, поліпшення кузні, в якій зможете прокачати спорядження, або гільдії для підвищення навичок і здібностей. Повеселила наявність трактиру, в якому герої зможуть знімати стрес (стрес в "Темному підземеллі" - взагалі моя улюблена тема, але про неї трохи пізніше) шляхом алкоголю і хтивих пригод.
Як же набирати партію? На карті Вашої бази будуть відзначені чотири окремі локації - руїни, заповідник, хащі і бухта. Області між собою практично ідентичні (але це, якщо чесно, особливим мінусом і не є), з деякими відмінностями в підборі монстрів. Вже за рівнем партії і окремих героїв самі зможете вирішувати, куди краще піти. Заковика в тому, що однопартійці можуть бути різних рівнів, тому прокачуванням потрібно буде займатися з особливою уважністю.
Перед тим як вирушити в дорогу, не забудьте про найважливіше - про припаси. Вони грають в походах не останню роль, і найпотрібніші з них - їжа і факел. Не взявши з собою факел, Ваші підопічні будуть прогулюватися по підземеллях в повній темряві, через що Ви отримаєте численні штрафи. Як, втім, і за приречення героїв на довгий і виснажливий голод. Взявши все необхідне, герої вирушають в дорогу і потрапляють на обрану локацію.
Перемога над усіма монстрами - не єдиний квест, який буде Вам попадатися. Вам можуть доручити вивчення кожної кімнати, збір речей, навіть розставляння їх в обраній галузі, ну і, як же без цього, перемогу над босом. По завершенню всіх квестів, через ігровий тиждень (саме стільки герої нібито перебувають в підземеллях), вони спокійно повертаються на базу. У цей час інші однопартійці або нічого не роблять, або лікуються, або знімають раніше отриманий стрес.
Тепер хотілося б все ж докладніше розкрити тему стресу. У героїв є два основні показники - здоров'я і рівень стресу. І якщо на початку здається, що здоров'я - найголовніший показник, і як же важливо, щоб вашого дивака не вбили, повірте - це ще квіточки. Коли здоров'я персонажа знижується до найнижчої позначки, є всього 30% зі 100, що він помре. Відмінно, правда? Однак, якщо у Вашого персонажа близько 200 стресових очок, ці 30 відсотків різко переходять в 100, і він однозначно гине від розриву серця. 100 очок стресу ще не критичні, але відкривають два шляхи - отримання натхнення або справжнього психозу, який накладає штрафи на характеристики і загальні показники.
У героїв не буде рівнів, замість них з'явиться рішучість. Вона теж буває першої, другої категорії, і так далі, і від неї залежить, в локацію якого рівня попрямує партія. Так, саме вона вирішує, куди піти. Якщо Ви захочете направити партію 3-ої рішучості в локацію 1-го рівня, команда почне заперечувати, що Ви підкидаєте героям занадто легкі завдання. І не важливо, що, якщо мандрівники виступлять проти мобів свого рівня, вони можуть швидко і раптово лягти. Не дивлячись на ці складності, Ви швидко пристосуєтеся до особливостей гри, звикнете, що герої в будь-якому випадку іноді будуть вмирати, і почнете отримувати від іграшки величезне задоволення.
На сьогодні вийшло цілих три DLC для Darkest Dungeon. Перше - "The Shieldbreaker" - додає новий клас, а разом з тим розбавляє механіку деякими нововведеннями. "The Crimson Court" вважається першим великим доповненням, додаючи нову область для дослідження, мобів і механіку. Велика частина доповнення буде присвячена псевдо-вампірам, новим "кровосисним" прокльонам і таким же босам. І останній завантажений контент - "The Colour of Madness" - додає старих-добрих зомбі. Основна особливість доповнення - тривалі хвилі мобів, під натиском яких Ви повинні будете вижити.
На щастя, розробники зрозуміли, як же гравцям зайшло "Темне підземелля", і вже стало відомо, що з 2019 року триває активна робота над другою частиною відеоігри. Подробиць поки немає, за винятком одного факту - бої тепер не обмежаться одними лише підземеллями, а будуть проходити у відкритому світі.
Без сумнівів, Darkest Dungeon - одна з найкращих покрокових тактик, в які я коли-небудь грала. Не дивлячись на страшну атмосферу і відповідних персонажів, до гри складно ставитися серйозно. Вона приваблює і бавить, а з першого погляду страшні речі в результаті починають радувати, а за героями дуже цікаво спостерігати (особливо, якщо у кожного з'являється свій "особливий" психоз). Після "Темного підземелля" починаєш розуміти, що таке вищий пілотаж в покрокових іграшках.
- цікавий задум передачі психологічного стану героїв
- важливість виживання виходить на перший план
- максимальна персоналізація персонажів
- унікальна атмосфера
- принадна двомірність
- акцент на складності гри
- відмінне промальовування персонажів і монстрів
- професійний звуковий супровід
- одноманітність локацій
- злегка затягнутий сюжет
Коментарі