Castlevania - це серія готичних відеоігор в жанрах arcade / action / adventure, створених японською кампанією Konami. Серія розповідає про протистояння мисливців на вампірів з різноманітними видами нечисті. Ігри були випущені на різних платформах, від ранніх систем до сучасних консолей, а також на портативних пристроях, таких як мобільні телефони. Події франшизи також відображаються і в інших видах медіа: коміксах, мультсеріалах і аудіо-спектаклях. Крім того, ігри серії Castlevania послужили натхненням для багатьох розробників; був створений навіть цілий жанр під назвою metroidvania. Термін використовується для опису ігор, які запозичили елементи ігрового процесу з відеоігор Metroid і Castlevania.
Зокрема, Bloodstained: Ritual of the Night - відеогра 2019 року, розроблена ArtPlay і видана 505 Games, - є яскравим представником metroidvania ігор. Розробкою гри займався колишній продюсер Castlevania - Кодзі Ігарасі (Koji Igarashi), і вона вважається духовним спадкоємцем відомої серії Konami.
Під час кампанії на Kickstarter 2015 року для першої частини серії Bloodstained, одним з бонусів була міні-гра в ретро-стилі. Тоді ще ніхто не здогадувався, чого ж від цього варто очікувати, а три роки по тому в світ вийшла Bloodstained: Curse of the Moon. Гра була розроблена Inti Creates і являла собою досить достойну шану 8-бітовим відеоіграм, які були безпосередньо натхненні Castlevania III. А ще Curse of the Moon була першою грою з часів ексклюзивної для платформи Wii гри Castlevania: The Adventure ReBirth 2009 року, в якій використовувався традиційний 2D-стиль на основі спрайтів. І після досить успішних продажів першої частини, Inti Creates вирішили створити сиквел, який отримав назву Bloodstained: Curse of the Moon 2. Датою виходу другої частини під-серії Curse of the Moon став липень 2020 року. Гра з'явилася на платформах Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4 і Xbox One.
Перша Curse of the Moon представляла собою приємну, але досить коротку пригоду, призначену для спонсорів Bloodstained, а також була відмінним способом пояснити нову ідею Кодзі Ігарасі. Проте, не дивлячись на свої беззаперечні переваги, Curse of the Moon все-таки не вражала своєю оригінальністю або атмосферою. Тон гри був надто похмурий, занадто великий акцент був зроблений на готичність, до того ж, всі герої були геть позбавлені харизми. А потім вийшов Ritual of the Night і змішав моторошних і демонічних ворогів з милими, навіть комічними елементами, на зразок гігантських голів кошенят, які можна було побачити у вікнах замку.
І хоч атмосферою друга частина нагадує саме Ritual of the Night, в плані геймплея ця гра дуже схожа на свого попередника. Ви берете під контроль одного з чотирьох мисливців на монстрів і подорожуєте по восьми рівнях, щоб дістатися до вершини демонічного замку. Кожен рівень має різні розгалужені маршрути. Як і в класичних іграх Castlevania, рівні Curse of the Moon 2 по більшій мірі лінійні і не мають такого великого простору для дослідження, як, наприклад, в іграх metroidvania. Але все одно тут вистачає усіляких секретів і поліпшень, які Ви можете виявити під час Вашого проходження гри.
У Bloodstained: Curse of the Moon 2 є дві основні відмінності від першої частини. Перше, і найголовніше, - це каст персонажів. Мандрівний японський фехтувальник Зангетсу як і раніше є головним героєм, таким собі Бельмонтом. Але з'явилися і нові персонажі, наприклад, Домінік, яка в першій Bloodstained була всього лише торговцем. Бореться вона за допомогою списа, і чимось дуже схожа на Еріку Лекард з відеоігри Castlevania: Bloodlines. Основна зброя Домінік більш універсальна, ніж у інших персонажів, а її особливі атаки, які здатні створювати торнадо або стрясати землю під ногами ворогів, неймовірно корисні.
Новачками в серії є Роберт - снайпер, чия гвинтівка має вражаючу дальність ураження, але має слабку вогневу міць, і Хачі - коргі в циліндрі, який управляє чарівним роботом; він не може використовувати будь-які спеціальні предмети, але зате здатний ненадовго стати повністю невразливим.
Як і в першій грі, у кожного персонажа є своя шкала життя і спеціальні здібності, але вони більш диференційовані і спеціалізовані, ніж раніше. Наприклад, Роберт - єдиний персонаж, здатний стрибати по стіні, а його гвинтівка може вражати ворогів з усіх боків, але для перезарядки його зброї потрібен якийсь час, і тому він не підходить для рівнів, де розташовано багато супротивників. І, навпаки, Хачі - фахівець з ближнього бою, який, до того ж, може, ходити по шипам. Велика розмаїтість монстрів і демонів, з якими Ви будете стикатися, означає, що зазвичай є персонаж, що ідеально підходить для їх знищення, - будь то Роберт, що легко вбиває броньованого супротивника, або Хачі з його потужними атаками, які здатні швидко розібратися зі зграєю дрібних демонів . І хоча, Curse of the Moon 2 є, в першу чергу, платформером, через присутність тут ефекту відкидання краще не дозволяти своїм супротивникам потрапляти по Вам і використовувати всі надані Вам засоби для їх швидкої нейтралізації.
А ще є Домінік, яка додає в ігровий процес певний рівень стратегії. Вона володіє більш далеким радіусом атак і може стрибати вище, ніж Зангетсу. Спочатку може навіть здаватися, що вона є поліпшеною версією головного героя. Але її цілюща магія трохи змінює положення справ. Ви можете в будь-який час переключатися між чотирма персонажами, а ігрові рівні тут розроблені таким чином, що деякі типи ворогів і маршрути найкраще підходять для спеціалізації тільки одного конкретного персонажа. Але, як тільки один герой помирає, Ви можете продовжувати грати з рештою трьома. Тому здатність відновлювати здоров'я і зберігати життя всім персонажам є величезною перевагою. Якщо Ви будете занадто часто покладатися на чудові бойові можливості Домінік, то ризикуєте її втратити, і в результаті, істотно ускладнити своє проходження, так як залишитеся без її цілющої магії.
Завдяки такому великому рівню диференціації персонажів, локації гри рясніють прихованими кімнатами, проникнути в які може тільки певний герой. На перший погляд, Curse of the Moon 2 як і раніше запозичує естетику з Castlevania ІІІ, але дизайн рівнів став набагато складніше, і, як результат, набагато цікавіше. Як я і казала, це не зовсім metroidvania в тому сенсі, що тут немає великих відкритих областей, які Ви можете досліджувати. Але зате Ви можете повторно заходити на вже пройдені рівні з новими персонажами, які володіють унікальними здібностями.
Друга зміна в ігровому процесі - це поява локального кооперативу для двох гравців. Це те, чого напевно чекали фанати Castlevania ще з самого моменту створення серії в середині 1980-х років. Насправді дивно, що ця функція з'явилася лише в 2020 році. Кооператив - річ досить зручна. Наприклад, Ви можете залазити на спину персонажа Вашого друга і таким чином проходити крізь небезпечні пастки або перестрибувати глибокі урвища. В цьому режимі один гравець грає за Зангетсу, а інший - за будь-кого з решти персонажів. Якщо один гравець вмирає, то гра не закінчується до тих пір, поки не помре і його партнер по кооперативу. Якщо другий гравець успішно закінчить рівень або ж знайде заклинання воскресіння, він отримає можливість повернути свого друга до життя.
Оригінальна Bloodstained: Curse of the Moon, більшою мірою, призначалася для гравців, які бажали відчути ностальгію по іграм епохи NES. Ця гра не була дуже хардкорною, особливо за стандартами серії Castlevania. Хоча, для тих, хто хотів випробувати свої навички, був доданий незвичайний режим, в якому Зангетсу відмовлявся від спілкування з іншими персонажами і їх подарунків (або навіть міг їх убити, щоб заробити побільше досвіду), і це значно ускладнювало ігровий процес. Такого режиму в Bloodstained: Curse of the Moon 2 вже немає, але все одно гра стала трішки складнішою.
Перші п'ять рівнів напевно не викличуть особливих проблем у шанувальників серії Castlevania. Але ось останні три рівня стають набагато складнішими, і щоб вирішити непрості платформні головоломки і виграти битви з могутніми босами, Вам доведеться використовувати всі свої ресурси і навички персонажів. Рівень складності "ветеран" має обмежену кількість життів, а також систему підрахунку очок. На "звичайній" складності у Вас буде необмежена кількість життів, удари ворогів будуть наносити Вам менше шкоди, тут розташовано більше контрольних точок, до того ж, коли супротивники потрапляють по Вам, Вас не відкидає назад, як це відбувається на складності "ветеран". Різниця між рівнями складності значна і тому Bloodstained: Curse of the Moon 2 підійде для гравців з різними кваліфікаціями.
Перша сюжетна кампанія відносно невелика, але закінчується на дуже цікавому моменті. Як і у випадку з минулою частиною, Curse of the Moon 2 також заохочує Вас пройти гру кілька разів, причому кожен новий маршрут Ви проходите граючи за різних персонажів. Більшість альтернативних маршрутів можна пройти тільки за допомогою певних героїв. Однак якщо Ви зіткнулися зі шляхом, призначеним для персонажа, який у Вас вже мертвий, Вам або доведеться пропустити цей маршрут, або ж почекати, поки у Вас не закінчяться всі життя і весь Ваш загін не відродиться заново, а потім повернутися до закритої місцевості. На це може піти дуже багато часу, що може дійсно засмучувати і навіть дратувати.
Щоб дізнатися весь сюжет до кінця, Вам потрібно пройти гру не менше трьох разів, причому відзначені нові проходження як окремі епізоди. Історія Curse of the Moon 2 пояснює, чому ці епізоди, які нібито відбуваються в хронологічному порядку, включають в себе одні й ті ж бос-файти, що відбуваються на одних і тих же локаціях. Ваша нагорода за те, що Ви дійдете всю гру до кінця, - це унікальний фінальний рівень і бос, а також одна вельми цікава пасхалка.
В одному з пізніших рівнів Ви навіть розблоковуєте Міріам, Альфреда і Гебель - героїв оригінальної Bloodstained: Curse of the Moon. Разом з цими персонажами Вам відкриються і їх персональні квести. Фізично вони не такі сильні, як команда сиквела, адже у них немає, наприклад, неймовірно корисної здатності Хачі під назвою "супер броня". Але, з іншого боку, складні платформні епізоди перестають бути такими складними, якщо Ви використовуєте здатність Гебеля перетворюватися на кажана. Хоча, в цьому і криється сила дизайну Bloodstained: Curse of the Moon 2, оскільки гра змушує Вас ретельно познайомитися з кожним з персонажів, щоб Ви могли дізнатися, кого з них краще всього використовувати для проходження певних ігрових епізодів. Але варто сказати, що персонажі досить універсальні (але все одно краще все-таки не брати фізично слабких Альфреда або Роберта на битви з босами, адже тоді Ваші шанси на перемогу значно зменшуються). Одне невелике розчарування полягає в тому, що у Домінік є здатність, за допомогою якої вона може відстрибувати від ворогів, а Роберт може стрибати по стінах прямо як Рю з Ninja Gaiden, але в грі дуже мало місць з платформером, де можна було б використовувати ці прийоми.
Яскрава 8-бітна естетика гри, схожа на ту, що була в Shovel Knight, дійсно викликає ностальгічні почуття по епосі NES. Хоча в Curse of the Moon 2 кольори більш глибокі, ніж були раніше. До того ж тут дуже цікавим способом задіяли паралакс-скролінг. Гра, як і раніше, візуально схожа на Castlevania - особливо, завдяки однорідно розфарбованим спрайтам - але Bloodstained все одно вдається виділятися на тлі інших проектів подібного жанру. Як і в першій грі, найбільш візуально вражаючими моментами є бос-файти, більшість з яких відбуваються на досить масштабних аренах. Дизайн ворогів теж дуже крутий: є і жінка-гриб, і величезний дракон з головою саламандри замість хвоста, до того ж, тут є ще й поїзд, на якому знаходиться квітка, що вивергає полум'я. Ну, про що ще можна мріяти?
Кат-сцени, в яких персонажі розмовляють навколо багаття, дуже забавні, а анімація смерті, в якій Хачі вистрибує з свого робота, перш ніж той вибухає, напевно буде смішити Вас кожен раз. Музика, як і раніше схожа на треки з Castlevania III, хоча саундтрек тут не такий гарний, як в минулій частині.
Гра Bloodstained: Curse of the Moon 2 могла б повторити долю Mega Man 10, тобто, ця гра могла б стати сиквелом в ретро-стилі, який не особливо вражає, оскільки чудеса ностальгії перестали діяти. Справді, нова частина могла б бути більш амбітною: можна було додати більше змін в дизайні або нових механік в ігровий процес. Але завдяки більшій кількості персонажів і більш високому рівню складності, Bloodstained: Curse of the Moon 2 - це все ще гідне продовження, яке все-таки перевершує свого і без того відмінного попередника. Олдскульним фанатам Castlevania точно сподобається.
- відмінно переданий ретро-стиль Castlevania
- поява мультиплеєра
- з'явилося три нових персонажа, і всього персонажів стало сім
- фантастичний дизайн босів і відмінна робота зі спрайтами
- гра не дуже відрізняється від свого попередника
Коментарі