У Bloodborne (Породження Крові), новому ексклюзиві для PlayStation 4 від легендарного Хідетаки Міядзакі, є неймовірна сила. Це не просто дивовижний танець парирування і ударів, що розсуває межі рефлексів і витривалості, це новий ігровий досвід, який проник в мій розум і розтопив мою рішучість. Але завдяки наполегливості, терплячому росту і певним навичкам, гра зарекомендувала себе як нетрадиційна, хардкорна пригода. Провівши більш ніж 60 годин в боротьбі з жахами, монстрами і самим навколишнім середовищем, я залишилася приголомшена здатністю Bloodborne викликати у мене неймовірно сильні емоції, які я запам'ятаю на довгі роки.
Нетрадиційний підхід до ігрового процесу в жанрі ARPG проходить тонку грань між повним захопленням і безнадією, оскільки відеогра веде нас у надихаючу подорож через найвищі вершини задоволення і найглибші, найтемніші ями відчаю. Цей баланс злегка порушується через болісно довгі завантажувальні екрани після смерті або під час подорожі в різні області, але радість від перемоги над одним з багатьох лячних босів компенсує всі ці недоліки.
Bloodborne, дуже схожа на Dark Souls в усіх відношеннях, але в ній представлені нові теми і сюжетні мотиви, які не можна ігнорувати. Dark Souls і її прямі продовження дозволили розповісти самі тривожні історії про битви на мечах, залишаючи всю передісторію на атмосферних гобеленах, які розкривали секрети тільки при дуже ретельному вивченні. У Bloodborne не бракує таємниць, але її розповідні ритми неминучі, а християнські теми безперечні. Серія Dark Souls проводила Вас через церкви і собори, але вона ніколи не робила таких грандіозних заяв. Ігрова компаниія FromSoftware створила насправді екстравагантну релігійну притчу, яка розкривається в механіці смерті і воскресіння в грі.
Жахливі звірі Bloodborne захоплюють уяву: від шалених пішоходів з селищ до величезних нелюдів. Дизайн істот породжує жах у багатьох відношеннях - величезні скелети із сокирами або своєрідні напівпрозорі примари дітей - кожна сутність добре продумана і тріумфально загрозлива. Все це найкраще ілюструють боси, які здатні містифікувати, жахати і доводити до сказу. В кінцевому підсумку я виявила, що деякі сутички з великими босами набагато легші, ніж випадкові битви з меншими суперниками. Однак, неважливо з ким я боролася, кожна перемога приносила мені незрівнянне задоволення.
Прогресія, яка слідує за цими наполегливими перемогами, - добре продумане задоволення в Bloodborne. По-перше, блідо-фіолетові лампи, які служать чек-поінтами, з'являються рідко. Вижити досить довго, щоб досягти наступної точки, - це не той варіант, на який Ви можете розраховувати, але завжди можна ризикнути і пошукати секретний шлях назад до безпечного місця.
Після прибуття в пункт призначення майже кожен обережний, просочений кров'ю крок через незмінно приголомшливі оточення розкриває щось нове в розпливчастому і загадковому лорі Bloodborne. Підказки будуть супроводжувати Вас всюди. Незважаючи на частоту кадрів, яка занадто часто просідає під час завантаження нових областей або інтенсивної дії, атмосфера зберігає свій повний ефект присутності в загадковому світі гри. Складається відчуття, що це дивне і темне місце насправді живе.
Як і в іграх серії Dark Souls, Bloodborne зазвичай не говорить Вам, куди йти і що робити, коли Ви туди доберетеся. Вам дано кілька розпливчастих, всеосяжних цілей. Взаємопов'язані області разом з туманними візуальними підказками ведуть Вас до місця призначення. Якщо Ви застрягли, це означає, що Ви застосовуєте логіку відеоігри до гри, в якій ця логіка не застосовується. Мізерні діалоги і кілька кат-сцен існують не просто для атмосфери: це шматочки інформації, які Ви повинні зберегти в своїй голові і повернутися до них пізніше.
На щастя, світ Bloodborne вартий того, щоб його вивчати і вивчати детально. Ви проводите ранні години в місті Ярнам і його околицях, які більше нагадують Лондон 19-го століття, на відміну від темних середньовічних локацій Dark Souls. Сеттінг "перевертні в вікторіанській Англії" був представлений в безлічі різних варіацій, але, як скаже Вам будь-який гравець Dark Souls, Ви повинні просунутися глибше в королівство, перш ніж зможете розкрити його справжню форму. Важко не захоплюватися артистизмом Bloodborne: різьблення в стилі бароко на кам'яних арках і колонах, статуї, що зображують горе і страждання місцевих жителів, і поступова візуальна еволюція області центру гри, відомої як Сон Мисливця.
Після того, як Bloodborne занурить Вас в свої перші чавуноливарні околиці, вона вводить більшу графічну різноманітність. Dark Souls II частіше міняв свій зовнішній вигляд, але його регіони не поділяли загальної теми: там була область лави, отруйні ліси і так далі. Різні місця були пов'язані шляхами, але не чіткою візуальною дугою. Bloodborne, з іншого боку, розповідає історію, орудуючи навколишнім середовищем як одним із засобів оповідання сюжету. Ви повертаєтеся в більш ранні області і виявляєте, що вони не такі, якими були раніше, і межа між реальністю і кошмаром стає все більш розмитою з кожним убитим Вами босом. Те, як ці області об'єднуються, збільшує радість і цікавість до дослідження. Ви виявляєте шлях, що веде з болотистої печери; цей шлях, в свою чергу, веде Вас до ряду сходів. На вершині останньої сходинки Ви розумієте, куди веде Вас цей шлях, і Вам залишається тільки дивуватися тому, як ці два, здавалося б, далеких одне від одного, місця виявилися об'єднані.
Ваше терпіння - ціна, яку варто заплатити. Bloodborne вражає як тим, наскільки вона Souls-like подібна, так і тим, наскільки вона відрізняється від свого прабатька. Ваші бойові навички з Dark Souls можуть бути використані у Bloodborne, але тільки до певної міри. Якщо в минулому Ви покладалися на щит, щоб захищати себе, то тут цей номер не пройде. Гра вимагає мобільності, а не витривалості. Ваші перші кроки на вулицях Ярнама приведуть Вас до бродячих загонів змучених собак і факелоносних сектантів, які володіють вогнепальною зброєю. Їх постріли наносять Вам не тільки фізичну шкоду, а ще і приголомшують. Тактика уникнення бою, є обов'язковою умовою, тому що іноді навіть сутичка з найслабшим супротивником може привести Вас до ганебної поразки.
Якщо Ви отримуєте шкоду, у Вас є обмежений час, щоб повернути частину втраченої життєвої сили, завдаючи свої власні удари. Ця система може здатися Вам несумісною з ритмами типового бою в Dark Souls, але вона прекрасно підходить для Bloodborne, так як доповнює не тільки Вашу мобільність, але і рухливість Ваших ворогів. Річ у тім, що Ваші противники так само моторні, як і Ви. Арени босів, як правило, великі і надають Вам достатньо місця, щоб уникнути гніву цих жахливих створінь. Це може здатися незначною корекцією формули, але вона змінює спосіб застосування базових навичок. Це може здатися незначною корекцією формули, але вона змінює спосіб застосування базових навичок.
Інші елементи ігрового процесу доповнюють атлетизм. Боєприпаси - обмежений ресурс. Як правило, Ви можете носити тільки 20 куль, а деякі види зброї випускають більше одного набою за раз. У Bloodborne немає еквівалента спам-заклинань, хоча гвинтівка або ударник створюють прекрасне доповнення до будь-якого клинку, яким Ви володієте. До речі, зброя ближнього бою трансформується. Колун відмінно підходить для ведення ближнього бою і нанесення швидких ударів, але його вторинний режим розширює радіус дії за рахунок швидкості - а трансформація під час активної битви забезпечує третій тип атаки, коли зброя переходить з одного стану в інший.
Bloodborne також підносить класичні аспекти жанру survival horror на нові висоти. Деякі вороги лякають не тільки своїми розмірами або силою, а й огидними звуками, які вони видають. Ворони ховаються по кутах в групах по чотири або п'ять, покриваючи землю своїми чорними крилами і випускаючи огидні крики. Несамовитий учень з відразливим вигуком проривається в забитий дверний проріз - і що це була за постать, яка тільки-но промчала за дверима? А ще, що це за чудовисько чіпляється за стіни каплиці, чия величезна голова слідкує за Вами, коли Ви пробігаєте повз? Bloodborne прагне потривожити Вас - це мета, яку гра легко досягає, безліч разів за час проведений в її похмурому світі.
Відносно кооперативного мультиплеєра, Bloodborne теж дуже схожа на Souls. Відеогра дозволяє кликати на допомогу іншого гравця, коли Вам це найбільше потрібно: під час особливо складного бою з босом або сутички з великою групою ворогів. У таких моментах Ви дзвоните в дзвін; будь-які гравці, які відповідають на цей дзвін, з'являться в Вашому світі. Хитрість (оскільки в Bloodborne вона завжди є) полягає в тому, що в той же час Ви відкриваєтесь для вторгнення ворожих гравців, які активно прагнуть полювати і вбивати інших мисливців. Але розробники компанії FromSoftware мудро включили захищену паролем ігрову функцію, щоб Ви і Ваш друг могли свідомо об'єднуватися, усуваючи деяку двозначність анонімної співпраці.
Bloodborne - це дивовижне, вимогливе і виснажливе паломництво по чудовій землі, яке викликає почуття божевілля. Хоча збільшений час завантаження і незначні затримки з частотою кадрів впливають на темп оповіді, в іншому це дуже цікава, хоча і місцями дуже хардкорна, гра. У ній присутня неймовірна притягальна сила, і Вам знадобиться чимало зусиль, щоб розкрити всі її таємниці і домогтися успіху, але це буде того варто.
- швидкий, точний бій робить навіть найскладніші зустрічі цікавими
- сюрреалістична історія на тему релігії
- гнучкі, енергійні битви з босами за участю феноменальних істот
- взаємопов'язаний світ робить кожне нове відкриття дивом
- тривалі екрани завантаження
- часті просідання частоти кадрів
Гра сподобалісь мені більше ніж Dark Souls. Стилістика і сюжет як на мене - набагато кращі. Хоча, я грала лише в першу частину DS.